Кокаин Боливия
Але, будьте обачні, шановні панове та пані! Маю для вас якусь свою історію, що заставить вас жахнутися, відшукати мене і почати обзивати дурнем. Але, безумовно, я повідомлю її. Може, комусь цікаво буде, споглядаючи на мої закладки та мою життєву ситуацію. Давайте почнемо.
Завдяки одному дому з грошима, я здобула чек за свою роботу. І хоча багато віддавала на ці закладки, я все ж певна, що варто було. Стимул який, їй-богу, це було щось. Так, я знаю, це не найрозумніший варіант, але що ж робити в таких ситуаціях, коли з'являється такий сильний імпульс? Накатитися було щось неймовірне, непередбачуване та неймовірно захоплююче.
Отже, з прямої руки мені дали номерок того самого "джантика", який мав мені доставити цей стимулюючий товар. Через кілька годин відчуття негативу та тривоги поступово змінилися на вже знайоме мені відчуття ейфорії та привороту. Для мене це було як наркотичне засіб до щастя, який відкрив мені двері в інший світ, де проблеми зникали.
З чорного ринку я дізналася про дивовижний гідропон, що мав налаштувати мене на хвилювання. Така комбінація з кокаїном може привести до дивовижних наслідків, і я була готова до цього. Ще знаю, що не можна любити закладки занадто сильно, адже залежність може зруйнувати тебе. Один раз може бути саме тим, що тобі потрібно, але з часом треба буде зупинитися, щоб не втратити себе повністю.
Потім я зустріла парубка, який казав, що може мені здати дуплити. Німецьке слово, яким вони називають приманки. Я погодилася, адже чому б ні? Страшно було, але одночасно це було і цікаво. Він нашвидкоруч вийшов і через деякий час повернувся зі спійманим товаром. Це було відчуття справжньої перемоги, почуття надії на краще, але і пізнання небезпеки нової сторони життя.
Знакомий порекомендував мені їхати на море відпочити в палатках. "Якщо накачаний та пройнятий стимулюючими речовинами можеш насолодитися моментом, тоді відпочинок у палатках на березі моря - просто неймовірний. Ти маєш спробувати це минулого літа," - він говорив.
А я згодилася. Морський бриз, зорі на небі, затишні палатки та відсутність буденних клопотів - все це стало реальністю для мене. Я відчувала себе позбавленою проблем, пустощів та болію. Відчуття ейфорії, яке мене охопило, було настільки міцним, що я навіть забула про своє минуле.
Що є ще неймовірнішим, гідропон та кокаїн робили мене відкритою для нових знайомств. У цих молодих людей теж була своя історія, свої цілі та своє спілкування. Ми почали обговорювати про наші закладки, про те, які вони можуть бути стимулюючі для нас. Були моменти, коли ми чули один одного, розуміли і підтримували. Таке спілкування було неймовірно важливим для мене.
Я знаю, що це був не найкращий шлях, але життя передається пульсуючими емоціями. Кожен із нас мириться з власними відомостями та діями, і я була готова приймати його насолоди. Хоча добре я все ж розуміла, що воно може бути шкідливим та небезпечним.
Але хай це буде попередженням для вас, друзі! Не занурюйтесь у світ наркотиків, не впускайте своє життя в небезпеку. Краще використовувати свої стимули для досягнення великих речей, для відкриття нових горизонтів. Втім, кожен має вибрати свій шлях.
Отже, моє подорожжя в море було короткотривалим, але неймовірно яскравим. Я багато чого зрозуміла в цьому шаленому всесвіті наркотиків та стимулів. Та, можливо, тепер моє внутрішнє світло загасне без вживання, але пам’ять про те, що було, залишиться.
Эээй, парниша! Сегодня расскажу тебе одну историю, которая произошла со мной недавно. Все началось с того, что я решил запушить кокаин в моем городке и слететь на самолете в Москву. Мечта такая мне до фени не давала, знаешь. Я решил посмотреть на Ленина, потому что слышал, что там закладки кончаются быстрее, чем мескалин на рэйве. Да, я чутка дупил, а что поделаешь, такой я химик, дуплю все, что можно и нельзя.
Итак, залипаю я на шримпы с хорошим приятелем, который как раз был в моменте. Он мне и предложил начать всю эту историю - купить пару граммов кока. Конечно же, я сразу согласился, потому что был так залипнут, что не раздумывал. Думаю, прикольно было бы закладки просто купить на месте.
Поехал я в Москву, сел на самолет, и тут началась настоящая бомба, похлеще, чем дупить штук пять коки. Когда я вышел из аэропорта, мне сразу попались на глаза гигантские плакаты с Лениным. Я просто феном обалдел от размеров этих фоток. Сразу выхватил телефон, начал снимать все вокруг. Знаешь, для моего блога на инсте, чтоб все видели, какой я крутой тусовщик.
Прошел я по Красной площади, сфотал Ленина во всех ракурсах. Потом решил сходить в магазин за закладками. Да, парень, в Москве такие магазины есть. Хотел купить коку, но там только всевозможные сувениры с Лениным продавались. Помнишь, я же сказал, что закладки кончаются быстрее, чем мескалин на рэйве.
Но я не унывал, был в моменте, и решил зайти в клуб на Лубянке. Как же я описать тебе этот клуб, парень! Он был понятия не имел, что такое скучно и глупо. Музыка древняя играла, народ уже на слуху не стоял, но я все равно давил и двигался знатно. Решил потанцевать, хоть и в тему не вписывался.
А тут ко мне подходит паренек с клуба и говорит: "Чувак, у тебя точно должна быть кока. Ты смотришь так, будто только что закладки принял". И я, конечно же, радостно загорелся, что хоть кто-то признал меня настоящим наркоманом-комиком. Мы поменялись номерами и договорились встретиться.
На следующий день я встретился с этим парнем. Он, оказывается, тоже химик и у него было пара граммов коки. Мы решили закрыться в его квартире и попробовать. Чувак оказался настоящим гурманом, у него были не только закладки кока, но и просто пара феновых таблеток, мескалин и даже пара шримпов. Был такой выбор, что я понял, я в точности попал в тему.
Решили мы закрыться в комнате и развлекаться по полной. Дупить урывками закладки, пару раз мескалина швырнуть, феном как следует повеселиться. Комната стала настоящей химической лабораторией. А когда мы все это приняли, я просто оторвался. Был настолько в моменте, что даже не мог отвлечься. Просто смотрел на потолок и смеялся. Паренек тоже был в теме, мы просто дупили на всю катушку.
В итоге, я провел в Москве неделю и даже не успел посмотреть на Ленина. Но что-то мне подсказывает, что я не потерял ничего особенного. Потому что важно не только посмотреть на Ленина, но и быть в моменте, находиться в своем флоу, дупить и наслаждаться.
Такие дела, братва. Ты сам знаешь, как бывает.
